Основними науковими здобутками кафедри є:

  • розроблення нового способу рубок головного користування – механізованих улоговинних рубок (1961-1976 рр., наук. кер. проф. М.М. Горшенін);
  • дослідження впливу різних способів поступових рубок на довкілля, продуктивність лісостанів і лісовідновлення в умовах Львівського Розточчя (1962-1999 рр., наук. кер. проф. М.М. Горшенін);
  • розроблення класифікації типів лісу Карпат, лісівничо-господарського групування типів лісу та комплексу лісогосподарських заходів з метою збереження і відтворення корінних типів деревостанів (1954-1994 рр., наук. кер. проф. З.Ю. Герушинський);
  • розроблення основ комплексного ведення лісового господарства, теоретичних принципів комплексного лісогосподарського районування, наукових основ формування екологічної системи природоохоронних територій (1970-1998 рр., наук. кер. проф. С.А. Генсірук);
  • розроблення теоретичних і методичних основ нового морфофізіологічного напряму в лісовій селекції, опрацювання електрофізіологічних методів вивчення життєвості деревних рослин, виявлення фізіолого-біохімічних критеріїв ідентифікації генотипів у деревостанах (1970-2006 рр., наук. кер. проф. Г.Т. Криницький);
  • розроблення наукових основ оптимізації лісистості західного регіону України (1990-2003 рр., наук. кер. проф. Л.І. Копій);
  • дослідження стану і функціонування зоокомпонентів лісових екосистем, охорони, відтворення та раціонального використання мисливської фауни, опрацювання принципів управління популяціями мисливських тварин на заповідних територіях (1985-2003 рр., наук. кер. проф. В.Д. Бондаренко, доц. І.В. Делеган);
  • розроблення рекомендацій щодо створення і вирощування чорногоріхових лісостанів різного господарського призначення (1980-1986 рр., викон. доц. І.В. Делеган);
  • вивчення поширення грибних хвороб та ентомошкідників у насадженнях Розточчя (1970-1998 рр., викон. доц. В.О. Крамарець, Я.Й. Харамбура);
  • дослідження екологічної ніші дуба скельного, формування дубових насаджень з його участю (1984-1999 рр., викон. ст. н. сп. Р.Ф. Кузів);
  • вивчення впливу підвищених концентрацій вуглекислого газу на ріст сіянців і саджанців хвойних порід (1985-1990 рр., викон. доц. В.В. Павлюк).

Співробітниками кафедри вперше в умовах Львівського Розточчя здійснено комплексні дослідження росту географічних культур сосни звичайної (1975-2002 рр., наук. кер. проф. З.Ю. Герушинський, Г.Т. Криницький). На площі 200 га Закарпаття і Прикарпаття розпочато інтродукцію ялиці великої – швидкорослої породи Північної Америки (1986-1999 рр., наук. кер. проф. Г.Т. Криницький).
Нині науковці кафедри працюють у пріоритетному напрямі розвитку науки і техніки України “Охорона навколишнього природного середовища” над такою тематикою:

  • лісівничо-фізіологічні та генетико-селекційні основи вирощування високопродуктивних, біологічно стійких насаджень;
  • генетичний потенціал популяцій основних лісотвірних порід України, його збереження та раціональне використання;
  • пострадіаційні закономірності росту і розвитку деревних рослин та розроблення безпечної системи ведення лісового господарства в зоні відчуження Чорнобильської АЕС;
  • раціональне використання і відтворення ресурсів мисливської фауни;
  • наближене до природи лісівництво у лісах природоохоронних територій з метою збереження та покращення їхніх корисних функцій;
  • лісова політика щодо забезпечення сталого, багатоцільового лісового господарства.

Вирішення цих завдань передбачає проведення широких комплексних наукових досліджень: лісівничо-таксаційних, фізіолого-біохімічних, генетико-селекційних, ґрунтово-гідрологічних, фітопатологічних, фауністичних.
Кафедра підтримує тісні зв’язки з навчальними та науковими закладами Німеччини, Швейцарії, Польщі, Словаччини, Чехії, Австрії, Великобританії, Швеції, Росії, Білорусі, Молдови та інших країн.