Доповідь Директора ННІ лісового і садово-паркового господарства Миклуша С.І. на Вченій раді НЛТУ України 25 листопада 2021 року.

План

  1. Актуальність досліджень  та наукова тематика кафедр.
  2. Наукові лабораторії та стаціонарні дослідження.
  3. Результативність наукових досліджень.
  4. Студентська наукова робота.

Багатогранні функції лісів вимагають відповідального ставлення до вирішення питання зі збереження, примноження та ефективного використання лісових ресурсів. При цьому необхідно зважати на:

  • не врегульованості в Україні на законодавчому рівні окремих питань з організації та ведення господарства, оцінки лісових ресурсів та ефективного використання;
  • зміни клімату які ставлять питання збереження лісів,  підвищення лісистості та продуктивності лісових насаджень на перший план.

Хочу відзначити, що ці важливі питання є в полі зору президента України та Законодавців про що свідчить лист голови комітету Верховної ради О. Бондаренка яким він звертається щодо:

  • удосконалення регулювання обігу деревини та можливості встановлення захисних заходів, спрямованих на збереження українських лісів, застосування яких відповідатиме міжнародним зобов’язанням України;
  • рівня лісистості в Україні;
  • нормативів мінімально необхідної захисної лісистості для областей України;
  • кількісних та якісних показників лісового фонду;
  • середніх змін запасу деревини по адміністративних областях;
  • динаміки обсягів заготівлі та реалізації деревини;
  • встановлення екологічних умов щодо обігу деревини.

Науково-педагогічні працівники навчально- наукового Інституту лісового і садово-паркового господарства Національного лісотехнічного університету України виділяються потужним кадровим потенціалом (17 докторів наук, професорів, 40 кандидатів наук, доцентів), інтенсивною науково-дослідною роботою, вагомими науковими результатами, багатосторонніми міжнародними зв’язками і співробітництвом з підприємствами лісового господарства. Співробітники кафедр інституту збагачують науковими досягненнями функціонуючу в Інституті ЛСПГ наукову школу «Львівська школа з лісівничо-екологічних проблем підвищення продуктивності та біотичної стійкості лісових екосистем», є науковими консультантами з питань реформування лісового господарства України на засадах вибіркового, наближеного до природи лісівництва, оцінки та раціонального використання лісових ресурсів науковими кураторами та членами науково-технічних   рад   природних   заповідників   «Розточчя», «Медобори», «Горгани», «Кременецькі гори», Карпатського біосферного заповідника, НПП «Сколівські Бескиди», «Зачарований край», Ужанського НПП та інших.

У науковому плані науковці кафедр працюють над:

  • розробленням в Україні нової моделі багатофункціонального, наближеного до природи ведення лісового господарства за типами лісу і лісокористування з врахуванням ландшафтного та басейнового (водозбірного) принципів – моделі, яка б об’єднувала соціальні, екологічні й економічні цілі господарювання;
  • запровадженням національної інвентаризації лісів;
  • розробленням наукових основ ідентифікації та діагностування урбанізованих та лісових ценозів на основі еколого-флористичної класифікації рослинності;
  • екологічною оцінкою природно-територіальних комплексів Західного регіону України та забезпечення сталого розвитку урбанізованих територій.

Для чого  визначені такі основні напрями та пріоритети наукових досліджень:

  • Способи і технології переформування одновікових деревостанів у мішані різновікові зі складною просторовою структурою на основі природного поновлення з метою переходу від суцільно-лісосічної системи господарювання до вибіркової, наближеної до природи.
  • Лісівничо-фізіологічні та генетико-селекційні основи вирощування високопродуктивних, біотично стійких насаджень.
  • Генетичний потенціал популяцій основних лісоутворюючих деревних видів України, їх збереження та раціональне використання.
  • Патологічні процеси в лісах України та розробка регіональних лісозахисних систем.
  • Раціональне відтворення і використання ресурсів мисливської      фауни.
  • Лісівничо-екологічні дослідження заповідних територій Західного регіону України.
  • Методи оцінки лісових ресурсів за матеріалами дистанційного зондування із застосуванням ГІС-технологій.
  • Розроблення основ формування штучних лісових насаджень високої продуктивності та біологічної стійкості у західному регіоні

Лісівничі дослідження формування структури насаджень та їх продуктивності науковці інституту виконують на тимчасових пробних площах у лісових масивах лісогосподарських підприємств так і довготривалі на закладених спільно з працівниками лісогосподарських підприємств закладено низку науково-виробничих стаціонарів, зокрема в грабово-ялицево-букових лісах ДП “Стрийське лісове господарство”, ялинових лісах ДП “Славське лісове господарство”, букових лісах ДП “Бібрське лісове господарство”, дубових лісах ДП “Самбірське лісове господарство”, соснових лісах ДП “Радехівське лісомисливське господарство”, ДП “Львівське лісове господарство”, похідних деревостанах дуба червоного ДП “Старосамбірське лісове господарство” Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства, у дубових лісах ДП “Кременецьке лісове господарство” Тернопільського обласного управління лісового та мисливського господарства, у лісах різного складу Страдчівського навчально-виробничого лісокомбінату Національного лісотехнічного університету України.

Вирішення комплексу питань збереження, відтворення, оцінки та раціонального використання здійснюють науковці у 15 кафедральних лабораторіях (табл. 1). В лабораторіях використовують оновлене та сучасне обладнання та інструменти, зокрема – апарат для електрофорезу нуклеїнових кислот BioRad, термоциклер MultiGeneII LabNet (Progene Scientific Ltd.), мікроскоп фазовоконтрастний Jenaval Carl-Zeiss, спектрофотометр U-LAB-102 UV, дендохронометр, для виконання польових досліджень сучасні мірні вилки, висотоміри, ГПС тощо.

Лабораторії кафедр інституту

Лабораторія кафедри лісівництва молекулярно-генетичних маркерів деревних рослин є єдиною лабораторією в Україні, де системно проводяться дослідження з вивчення екологічного та генетичного потенціалу основних лісоутворюючих деревних порід із використанням новітніх методів популяційної генетики, молекулярної біології і генетичної інженерії.

Науковці лабораторії уперше в світі клонували та секвенували 50 клонів і 11 генів антимікробних протеїнів сосни, нуклеотидні послідовності яких зареєстрували у міжнародній базі даних GenBank (NCBI, Вашингтон, США). Співробітники лабораторії уперше виявили поліморфізм за локусами генів дефензинів у хвойних рослин. На основі цієї наукової знахідки ними розроблено молекулярно- генетичну методику мультилокусного ДНК-профілювання, яка використана для оцінки потенційної стійкості дерев до стресових умов.

Окрім фундаментальних досліджень в лабораторії також виконується науково-дослідна робота прикладного характеру. Зокрема для боротьби з лісовими інфекціями розроблено молекулярно-генетичні методики ранньої діагностики збудників небезпечних фітозахворювань деревних порід. Інтенсивно ведуться дослідження із розробки технології біологічного захисту сіянців лісових порід із використанням ризобактерій.

Важливою є участь науковців інституту у  міжнародних грантах. Зокрема науковці кафедри лісової таксації та лісовпорядкування і лісівництва брали участь у виконанні грантових проектів з інвентаризації лісів дистанційними методами, формування структури насаджень та підготовки фахівців лісового господарства, саме:

  • “Distributed, integrated and harmonised forest information for bio-economy outlooks” (DIABOLO), який тривав протягом 4 років і був фондований Європейським союзом в рамках програми Horizon 2020 (координатор від університету доц. Часковський О.Г).

Проф. Лавний В.В. був керівником Міжнародних наукових проектів:

  •  Фольксваген-фундації на тему “The past development, present status and likely futures of Norway spruce in Eastern and Central Europe – A scenario-based projection of forest resources and wood supply to support transition to green economies” (2016-2018 рр.)

та здійснює керівництво проектами:

  • “Співробітництво у галузі лісового господарства між федеральною землею Баден-Вюрттемберг та Україною (BWU-FOKO)”, який виконується спільно з університетом прикладних лісових наук Роттенбург (РН) і буде тривати до 31.08.2022 р.
  • “Transformation of pine forests to a close-to nature forest management in Ukraine and with special consideration of resilience to fire and climate extremes such as drought” (Переформування соснових деревостанів до наближених до природи лісів в Україні – з особливим врахуванням стійкості до пожеж та екстремальних кліматичних умов, таких як посуха, № держреєстрації: 0120U103127), що виконується спільно з університетом сталого розвитку Еберсвальде у 2020-2022 р.
  • «Минулий розвиток, поточний статус та ймовірне майбутнє ялини звичайної у Східній та Центральній Європі – сценарний прогноз лісових ресурсів і запасів деревини для підтримки переходу до зеленої економіки – SURGE-Pro», що виконується разом з університетом м. Фрайбурга.
  • “Joint Digit Future”  (Спільне цифрове майбутнє: українсько-німецьке партнерство з цифровим  навчанням та викладанням). Фінансується німецькою службою академічних обмінів (DAAD) та виконується спільно з університетом сталого розвитку Еберсвальде (Німеччина) у 2020-2022 р.  

У 2021 році виконанні польові роботи для проекту «The past development, present status and likely futures of Norway spruce in Eastern and Central Europe – A scenario-based projection of forest resources and wood supply to support transition to green economies – SURGE-Pro».

Проф. Сорока М.І. регулярно бере участь у міжнародних ботанічних експедиціях, більшість з яких організовують науковці Університету Природничого в Любліні (Польща).

Науковці кафедр (Сопушинський І.М., Крамарець В.О.,Ковальова В.А., Мацях І.П., Груник Н.І. Куриляк В.М.) беруть активну участь у Європейській науково-технічній співпраці “COST Action» за напрямами досліджень.

Реалізація напрямків наукових досліджень кафедри інституту здійснюють з університетами Німеччини (Університет прикладних наук Вайенштефан, м.Фрайзінг, Університет прикладних лісових наук Роттенбурга, Альбрехт- Людвігс університет Фрайбурга, Університет сталого розвитку Еберсвальде, Університет м.Ільм, Університет прикладних наук м.Ерфурт, Тюнен-Інститут м.Гамбург, Національний природний парк «Берхтесгаден»), Польщі (Інститут лісівничих досліджень – IBL, Варшава; Бидгошський університет; Інститут біофізики та біохімії Польської академії наук, Варшава; Люблінський природничий університет), Іспанії (Університет м.Кордоби), США (Університет Північної Кароліни), Англії (Лондонський університет), Італії (Міжнародний інститут генетичних ресурсів, Рим), Швейцарії (Федеральний інститут досліджень лісу, снігу і ландшафтів), Фінляндії (Європейський інститут лісу), Румунії (Трансільванський університет, м.Брашов), Болгарії (Лісотехнічний університет, м. Софія).

Про ефективність роботи науковців інституту свідчать виконані за останні п’ять років сім міжнародних грантів, 6 бюджетних та 245 госпдоговірних  тем на загальну суму 11,1735 млн. грн.

Результати науково-дослідної роботи співробітників кафедр інституту за 2017-2021 роки

Найбільшим є обсяг фінансування науково-дослідних робіт за останні п’ять років на лісівництва – 6 млн. 233,6 тис. грн., де виконані міжнародні проекти. Середня вартість виконання однієї із 78 госпдоговірної теми на кафедрі лісової таксації  становить 22 тис. грн, а по кафедрі ботаніки, якою за п’ять років виконано 88 тем становить – 9 тис грн. Ці кафедри виконують значну частину досліджень на замовлення правоохоронних органів та митної служби. Загальний обсяг фінансування на кафедрі лісових культур та лісової селекції 1,7 млн грн, а на кафедрі ландшафтної архітектури, садово-паркового господарства та урбоекології – 640 тис грн.

Хочу звернути увагу на те, що минулого року після річної перерви науковці інституту, де брали участь представники усіх кафедр інституту вибороли бюджетне фінансування у розмірі 370 тис. грн для виконання теми «Сосново-букові лісостани в Україні: поширення. формування, продуктивність та відтворення генофонду в контексті змін клімату» ((№ держреєстрації 0121U109346). Загалом за п’ять років виконано науковцями інституту 7 держбюджетних тем, переважно науковцями кафедри лісівництва, зокрема молекулярно-генетичних маркерів деревних рослин.

Науковцями інституту під керівництвом проф. Криницького Г.Т. на замовлення обласної ради Львівщини виконано аналіз нормативної бази з ведення лісового господарства та запропоновано пропозиції для вдосконалення лісового кодексу України, правил рубок з акцентом на наближене до природи ведення господарства та інших нормативних документів.

Науковці кафедри ботаніки виконують госпдоговірні роботи з товарознавчого дослідження лісоматеріалів, де замовником виступають митниця та лісогосподарські підприємства та на замовлення лісгоспів виконують дослідження впливу екологічних факторів на властивості стовбурної деревини деревних видів. Активною є участь працівників кафедри в Європейській науково-технічній співпраці «COST» (6 проектів).

За замовленням правоохоронних органів виконана значна кількість тем науковцями кафедри лісової таксації та лісовпорядкування щодо правильності оцінки лісових ресурсів та раціонального їх використання та на замовлення лісогосподарських підприємств дослідження з інвентаризації лісових масивів і організації господарства в них.

Дослідження з селекційної інвентаризації об’єктів постійної лісонасінної бази державних лісогосподарських підприємств Львівського ОУЛМГ виконують науковці кафедри лісових культур та лісової селекції із загальним обсягом фінансування 420 тис. грн.

Працівники кафедри ЛА переважно працюють над питаннями інвентаризації зелених насаджень парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва та розробленням проекту ландшафтного облаштування території.

За підсумками виконання науково-дослідних робіт за п’ятирічний період захищено – 12 кандидатських дисертацій та дві –доктора філософії і п’ять докторських дисертацій. Зокрема у поточному році працівниками інституту захищено дві кандидатські і докторську дисертації (доц. Крамарцем В.О.) та ще одна прийнята до захисту, який запланований на грудень поточного року. За п’ять років проф. Криницький Г.Т. підготував чотири доктори наук, а керівниками кандидатських дисертацій були професори Криницький Г.Т., Кучерявий В.П, Сорока М.І., Сопушинський І.М., Гузь М.М., Гриник Г.Г.

Результати виконаних досліджень лягли в основу підготовлених та опублікованих за останні п’ять років 15 монографій, шести підручників та 14 навчальних посібників. Науково-педагогічними працівниками кафедри лісівництва опубліковано шість монографій та 4 навчальні посібники,  кафедри ландшафтної архітектури, садово-паркового господарства та урбоекології 3 підручники та 4 навчальні посібники, кафедри лісових культур та лісової селекції три монографії, а кафедри ботаніки, деревинознавства та недеревних ресурсів лісу п’ять монографій та три навчальні посібники. Значним є доробок проф. Кучерявого В.П. з під пера якого вийшло три підручники для студентів садово-паркового господарства та ландшафтної архітектури.

Важливим підсумком науково-дослідної роботи є популяризація наукових досягнень працівників інституту за кордоном та публікація статей у виданнях баз Scopus та Web of Science. Науковцями кафедри лісівництва із опублікованих за п’ять років 231 статті, 59 опубліковано за кордоном, з них 27 у виданнях баз Scopus та Web of Science, дещо менше наукових статей опубліковано науковцями кафедри лісової таксації та лісовпорядкування із 28 опублікованих у закордонних виданнях 19 виданнях баз Scopus та Web of Science.

Не великим є доробок науковців інституту в кількості отриманих охоронних документів, яких з 2017 року отримано шість, з яких чотири науковцями кафедри ботаніки, деревинознавства та недеревних ресурсів.

Результати наукових досліджень НПП щорічно доповідають на інститутських, всеукраїнських та міжнародних конференціях, які організовані за кордоном та в Україні. Зокрема проф. Лавний В.В. спільно з Швейцарським федеральним інститутом лісових, снігових та ландшафтних досліджень (WSL) 2-4 вересня 2019 р. організував в Національному лісотехнічному університету України міжнародну наукову конференцію  “Праліси помірної та бореальної зон в умовах глобальних змін”.  Участь у конференції взяли понад 120 відомих вчених з 16 країн світу.

У червні 2019 р. доцент Гаврилюк С.А. взяв участь у міжнародній конференції SCERIN-7 (Новий Сад, Сербія) в рамках співпраці між країнами південно-східної Європи під егідою американського космічного агентства NASA та Європейського Космічного Агентства (ESA).

Як можна бачити з таблиці у працівники інституту брали участь у понад 450 наукових конференціях та семінарах з проблем організації та ведення лісового і мисливського господарства, дистанційного зондування Землі та ГІС технологій у лісовому господарстві, біології та екології деревних видів, ландшафтного планування та благоустрою територій. Найчастіше виступали доповідями на наукових конференціях співробітники кафедр ботаніки, деревинознавства та недеревних ресурсів – 175 та лісової таксації і лісовпорядкування – 126.

Співробітники кафедри постійну увагу приділяють також студентській науковій роботі. На кафедрах організована робота студентських наукових гуртків, що дало змогу дещо активізувати наукову роботу студентів. Результати науково-дослідної роботи студенти доповідають на секціях щорічної наукової інституту, інших освітніх закладів України. 22 листопада  проходила 73 студентська наукова конференція на якій заслухано 26 доповідей студентів університету та коледжів України.  Кращі доповіді включені у збірку матеріалів та опубліковані, а студенти відзначаються грошовими винагородами. Найкращі студентські роботи, які пройшли університетський відбір скеровують для участі у всеукраїнському конкурсі студентських науково-дослідних робіт.

За 2017 – 2021 рр. студентами інституту виконано 145 наукових робіт, які були представлені на студентські наукові конференції, а кращі з них на всеукраїнські конкурси студентських наукових робіт.

Так на Всеукраїнському конкурсі та студентських наукових робіт зі спеціальності Лісове господарство у Харкові:

  • у 2019 році ст. гр. Кисляк В.В, відзначений дипломом ІІІ ступеня (науковий керівник проф. Гриник Г.Г.).
  • у 2020 році відзначена  дипломом ІІ ступеня Підпала О.В. ЛГ-51м (кер. ас. Мацях І.П.).
  • у 2021 р. робота ст. гр. ЛГ-51м Сої  Романа Мирославовича під керівництвом проф. Заїки В.К. на тему: „Вплив граба на ріст, стан і формування дубових деревостанів в умовах свіжої грабової діброви Західного Поділля” зайняла ІІІ місце.

У 2019 році на 28-му огляді-конкурсі дипломних робіт випускників архітектурних, дизайнерських та художніх спеціальностей закладів вищої освіти України за міжнародною участю у м. Рівне на базі Національного університету водного господарства та природокористування 01-04 жовтня 2019 року були представлено шість кваліфікаційних робіт випускників кафедри, які відзначені дипломами ІІ ступеня.

Активною є участь студентів архітекторів у творчих конкурсах, де відзначені у відповідних номінаціях, Так за підсумками конкурс архітектурного рисунку “KAP 2021” м. Полтава  студенти кафедри ЛА під керівництвом Федяй Т.В. та Волошенко В.О. зайняли призові місця.

  • I місце: Войтів У. (1 курс) у номінації “Архітектурна фантазія;
  • Дмитришин О. (4 курс) у номінації “Рисунок/етюд з натури”;
  • Родич Н. (3 курс) у номінації “Архітектурна фантазія”;
  • ІІ місце Давала Евеліна (1 курс) “Перед дощем”;
  • Головенко А. (3 курс) “Інтер’єр”.
ОСНОВНІ ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ
  1. Забезпечувати подальший розвиток науково-дослідної діяльності кафедр інституту через магістратуру, аспірантуру і докторантуру.
  2. Ширше використовувати можливості навчання і стажування магістрів та науково-педагогічних працівників у передових навчальних та наукових закладах країн Європи та світу.
  3. Розширювати стаціонарні наукові дослідження високопродуктивних, біологічно стійких лісових фітоценозів на лісівничо- фізіологічній та генетико-селекційній основі, в тому числі через виконання кафедральної бюджетної тематики.
  4. Для оцінки лісових ресурсів та формування та функціонування лісових фітоценозів використовувати сучасні методичні підходи та технічні засоби, інформаційні технології, матеріали дистанційного зондування Землі, ГІС-технології.
  5. Здійснювати оновлення матеріально-технічної бази наукових досліджень необхідним сучасним обладнанням та технологіями.

ПРОЕКТ УХВАЛИ