У науковому плані кафедра працює над запровадженням в Україні вибіркового, наближеного до природи лісівництва та розроблення нової багатофункціональної моделі ведення лісового господарства за типами лісу і лісокористування з врахуванням ландшафтного та басейнового (водозбірного) принципів, яка об’єднує соціальні, екологічні й економічні цілі господарювання.

Враховуючи наукові напрацювання, визначені такі основні напрямки та пріорітети наукових досліджень кафедри:

  • Способи і технології переформування одновікових деревостанів у мішані різновікові зі складною просторовою структурою на основі природного поновлення з метою переходу від суцільно-лісосічної системи лісогосподарювання до вибіркової, наближеної до природи;
  • Лісівничо-фізіологічні та генетико-селекційні основи вирощування високопродуктивних, біотично стійких насаджень;
  • Генетичний потенціал популяцій основних лісоутворюючих порід України, його збереження та раціональне використання;
  • Патологічні процеси в лісах України та розроблення регіональних лісозахисних систем;
  • Раціональне відтворення і використання ресурсів мисливської фауни.

Для проведення досліджень за визначеними напрямками кафедрою закладено низку науково-виробничих стаціонарів в державних підприємствах лісового господарства Західного регіону України.

За останні роки основними досягненнями колективу кафедри лісівництва є:

  •  Опрацювання на науково-виробничих стаціонарах кафедри способів і технологій запровадження в лісах України наближеного до природи лісівництва (НПЛ) взамін пануючої в даний період у лісогосподарських підприємствах суцільнолісосічної системи господарювання. Зокрема, в лісах Львівщини рекомендації кафедри з організації НПЛ уже використовуються на площі більше 9 тис. га з щорічним її розширенням близько трьох тисяч гектарів. Досягнення кафедри з наближеного до природи лісогосподарювання одобрені Колегією Держлісагенства України 22-23 червня 2022 р.;
  •  Розроблення системи заходів із оздоровлення похідних ялинових лісостанів Українських Карпат та їх адаптації до змін клімату;
  •  Виявлення видового складу інвазійних патогенів і комах фітофагів у лісових та урбанізованих екосистемах та розроблення концептуальних засад з попередження їх поширення;
  •  Розроблення Концепції розвитку мисливського господарства Західного регіону України, яка передбачає комплекс заходів з підвищення ефективності ведення мисливського господарства. Серед них: покращення охорони мисливських угідь, регулювання чисельності хижаків, збільшення кількості мисливських звірів, заходи із дичерозведення, реакліматизації та акліматизації мисливських видів;
  •  У створеній кафедрою лабораторії молекулярно-генетичних маркерів деревних рослин:
  • опрацьовано методичну базу для вивчення генетичного поліморфізму деревних порід на основі ДНК-маркерів;
  • виявлено генетичну структуру гірських і рівнинних ценопопуляцій сосни звичайної Західного регіону України;
  • уперше в світі клоновано та секвеновано 50 клонів і 11 генів антимікробних протеїнів сосни, нуклеотидні послідовності яких зареєстровано у міжнародній базі даних GenBank (NCBI, Вашингтон, США);
  • розроблено молекулярно-генетичні методики ранньої діагностики збудників небезпечних фітозахворювань деревних рослин;
  • із тканин сосни виділено штам ризобактерій Pseudomonas abietaniphila, який здатен стимулювати ріст і розвиток рослин і пригнічувати ріст патогенної мікобіоти.

На конкурсних засадах Міністерства освіти і науки України виконано 20 держбюджетних проєктів, на замовлення лісогосподарських підприємств – 27 госпдоговірних проєктів та за результатами міжнародної співпраці – понад 15 наукових грантів.

У перспективі планується розширення стаціонарних лісівничо-фізіологічних і генетико-селекційних досліджень високопродуктивних, біотично стійких лісових фітоценозів на засадах наближеного до природи лісівництва, інтенсифікація роботи з теоретичного аналізу та узагальнення отриманих наукових результатів, оновлення матеріально-технічної бази досліджень деревних рослин.